Історичні дані
Історична і культурна спадщина
Село Підгірне
Підгірне – село, центр Підгірненської об’єднаної територіальної громади. Розташоване за 7 км від районого центру та від залізничної станції Таврійськ на лінії Запоріжжя- Мелітополь.
Село Підгірне – село під горою на березі р. Карачекрак, колишньої притоки р. Конки, що нині впадає в Каховське водоймище.
В ХІV–ХVІ століттях поблизу теперішнього Підгірного було велике татарське поселення, яке називалося за іменем річки Карачекрак.
Заселялося Підгірне водночас з тих же місць, що й інші кріпосні села Попова (1804 р). На Підгірне перейменовано в 1957 році.
В селі радянська влада була установлена в січні 1918 року. На фронтах Великої Вітчизняної загинуло 161 односельців, які були не однократно нагороджені орденами і медалями СРСР. Уродженцю с. Підгірне, командиру танкового розвідувального взводу М.Д. Кравцю (1923–1975) за зразкове виконання бойових завдань командування при форсуванні ріки Дніпро і прояві при цьому відвагу та героїзму присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Зараз на території Підгірненської об’єднаної територіальної громади ради знаходиться 10 братських могил. 3 одиноких солдатських могил. В листопаді 2011 року громадською організацією «Запорізький історико – патріотичний пошуковий центр «Бастіон» на підставі Комплексної програми щодо пошуку і перепохованню жертв війни і політичних репресій, Постановою Верховної Ради № 1867 від 20.12.2000 р. відбулося перепоховання у братську могилу 60 солдат Радянської армії, стихійно похованих на місці проведення боїв восени 1943 року в районі села Гладке, в лісосмузі.
Село Гладке
Село Гладке – село, підпорядковане ОТГ . Село розташоване за 12 км. від районного центру та залізничної станції Таврійськ. Площа населеного пункту складає 44,0 га. Населення станом на 01.01.2018 року складає 73 чоловік, а кількість дворів – 37.
Село Зелений Гай
Село Зелений Гай – село, підпорядковане ОТГ. Село розташоване за 7 км від районного центру та залізничної станції Таврійск. Площа населеного пункту складає – 71,7 га. Населення станом на 01.01.2018 року складає 245 чоловік, а кількість дворів – 91.
Село Широке
Село Широке – село , підпорядковане ОТГ. Розташоване за 10 км від районного центру м. Василівка і за 14 км. від залізничної станції Таврійськ. За три кілометри від села проходить автомагістраль Харків - Сімферопіль. Площа населеного пункту складає 239 га Населення станом на 01.01.2018 року складає - 671 чоловіки, а кількість дворів -259.
На території села знаходиться автоматизована телефонна станція на 100 телефонних номерів, 14 підприємств сільськогосподарського виробництва, одна торгівельна точка, Храм Серафима Саровського.
Сьогодні в селі Широке є загальноосвітня школа І-ІІ ст. (13 вчителів, 51 учнів), сільська бібліотека філіал КЗ «Василівська ЦБС», краєзнавча експозиція та народна бібліотека «Еристівка», яка відкрита земляком В.К. Козирєвим в 2003 році , фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок Культури. В 2008 році завершена повністю газифікація населеного пункту. Село повністю забезпечено питною водою.
Школа с. Широке заснована в 1898 році.
У 1786 році виникло невелике поселення на місці села. Спочатку хутір не мав назви. Перша назва поселення – Вовкодавівка, так було нанесено на карти Мелітопольського уїзду. Імператриця Катерина ІІ подарувала ці землі князю Г. Потьомкіну, а той найближчому до себе Попову. Щоб поріднитися із знатними князівськими родами, Попов оженив одного із своїх синів на грузинській княжні О.Р. Еристовій, відписав йому Вовкодавівку і перейменувавши її в «Еристівка» на честь своєї невістки.
Село отримало назву Еристівка. Згодом село було заселено переселенцями з Полтавської, Курської губернії з Німеччини. Близько 150 років село носило це ім’я і тільки в 1945 році указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 травня 1945 року було перейменовано в село Широке.
Під час колективізації у 30 – х роках ХХ століття були утворені перші колгоспи „Куйбишев” і „Фрунзе”. Згодом їх об’єднали в один - „Фрунзе”.
У роки Великої Вітчизняної війни село було зруйновано повністю. Окупанти розстріляли 38 мирних жителів села, 196 вивезли на каторжні роботи в Німеччину, 116 односельців загинуло на фронтах війни, 62 було нагороджені орденами та медалями, 230 героїв 4-ої Гвардійської дивізії віддали життя під час визволення села. На вшанування пам’яті загиблих односельців та воїнів-визволителів у с. Широкому споруджено братську могилу радянським воїнам та пам’ятник загиблим воїнам-односельцям. Земля Широківська і досі продовжує видавати метал війни.
23 жовтня 1983 року в день 40-річчя визволення села під час польових робіт було знайдено останки лейтенанта Олександра Рубцева. В цей день його було перезахоронено на території братської могили в с. Широке. 22 жовтня
2008 року було проведено перепоховання останків радянських воїнів в кількості 21 особи на території братської могили с. Широке.
В післявоєнні часи розквіт села пов’язують із заснуванням колгоспу „Світанок”. Колгосп „Світанок” мав 7,1 тис. га землі, з них орної 5,2 тис.га, 112 га садів та городів. Господарство спеціалізувалося на виробництві зернових , м’яса, молока, садівництві. В розпорядженні колгоспу були допоміжні підприємства – млин, олійниця, лісопильня.
Не забували в колгоспі і про побутово-соціальну сферу. Діяла восьмирічна школа, бібліотека, один з найкращих в області Будинок Культури, швейна майстерня. За період з 1960 – 1967 р.р. було споруджено 100 житлових будинків. У 1986 році збудовано нову двоповерхову школу .
Село Переможне
Село Переможне – село підпорядковане ОТГ. Село розташоване за 20 км від районного центру м. Василівка та залізничної станції Таврійськ., в селі розташований фельдшерський пункт, кіоск. Площа населеного пункту складає 84,1 га. Населення станом на 01.01.2018 складає 164 чоловік, а кількість дворів 56. Село повністю забезпечене питною водою.
Село Тернувате
Село Тернувате – село, підпорядковане ОТГ. Село розташоване за 27 км від районного центру м. Василівка та залізничної станції Таврійськ. Площа населеного пункту 45,4 га Населення станом на 01.01.2018 складає 20 чоловік, а кількість дворів 10.
Село Долинка
Село Долинка – село підпорядковане ОТГ. Село розташоване за 23 км від с. Підгірне , за 25 км від районного центру м. Василівка, за 17 км проходить автомагістраль Харків - Сімферополь. Площа населеного пункту 192,6 км
Населення станом на 01.01.2018 складає 359 чоловік, а кількість дворів 128. На території села знаходиться автоматизована телефонна станція на 100 телефонних номерів. В теперішній час в с. Долинка здійснюють господарську діяльність 8 підприємств сільськогосподарського виробництва. В селі працює дві торгівельні точки , фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступеня (15 вчителів, 53 учнів), сільська бібліотека філіал КЗ «Василівська ЦБС» .
Село засновано в середині ХУІІІ століття. Першими поселенцями були вихідці з Німеччини. За запрошенням Катерини ІІ з метою заселення вільних земель 400 тис. працелюбних селян залишили Німеччину і оселилися на диких землях. Так з’явилися німецькі поселення Юренталь, Янефельд, Розенгоф, Прусаки. Німецькі хутори межували з територією с. Грозово, що були околицею володіння графа Попова.
Після громадянської війни на цих землях стали організовуватися ТОЗ (товариства по обробці землі), індивідуальні господарства.
В 1929 році утворювалися колгоспи : ім „Калініна” (с. Грозово), „Україна” (німецький хутір Янефельд),”Дніпрельстан” (Юринталь, Коновалово)
В 1951 році господарства об’єднались в колгосп ім. Калініна. 1941 – 1945 р.р. територія була окупована німецькими загарбниками, майже 400 жителів села пішли на фронти Великої вітчизняної війни, багато молоді вивезено на примусові роботи в Німеччину. В 1943 році при звільненні території, протягом півтора місяці йшли жорстокі бої в с. Грозово. Після війни в селах Червоноармійське та Грозово зведені пам’ятникм воїнам визволителям та пам’ятний знак воїнам-односельцям
1943-1944 р.р. з території села були виселені німецькі сім’ї Вінклерів, Фольців і т.д.
Хутори були об’єднані і село стало називатися Червоноармійським.
З 1944 р. по 1945 р. на території с. Червоноармійське існувала сільська рада.
У 2016 році село перейменовано з Червоноармійського в Долинку.
Село Грозове
Село Грозове - село , підпорядковане ОТГ. Село розташоване за 19 км від районного центру та залізничної станції Таврійськ. В селі розташована одна торгівельна точка. Площа населеного пункту 65,6 г. Населення станом на 01.01.2018 складає 130 чоловік, а кількість дворів 52. Село забезпечено питною водою. В 2012 році завершена газифікація населеного пункту.
Село Коновалова
Село Коновалова – село підпорядковане ОТГ. Село розташоване за 28 км від районного центру та залізничної станції Таврійськ. Площа населеного пункту 29,2 км Населення станом на 01.01.2018 складає 29 чоловік, а кількість дворів 13.